Максим Сердюк — засновник онлайн-медіа «СЛУХ», яке з музичного проєкту виросло у помітну культурну платформу. У 2021 році Forbes Ukraine включив його до «30 до 30»: тоді Сердюку було 26, а сайт, за даними SimilarWeb, мав близько 130 000 відвідувань за місяць. Для культурного медіа в Україні це не просто цифра, а доказ існування ринку.
Музика як бізнес, а не лише сцена
«СЛУХ» з’явився з ініціативи квиткового сервісу Concert.ua. Це важлива деталь: проєкт народився не в редакційній башті, а поруч із транзакціями, концертами й аудиторією, яка платить за досвід. Сердюк побачив у музиці не лише контент, а екосистему: артисти, фанати, квитки, YouTube, документалістика, спецпроєкти.
«Максим – людина дії. Бачить те, що не бачать інші. Заряджає та надихає людей навколо», — казав про нього CEO Concert.ua Дмитро Феліксов.
«СПАЛАХ» і економіка української ідентичності
Найгучнішим активом команди став документальний серіал «СПАЛАХ» про українську культуру. Перший випуск про фольк, за даними Forbes, зібрав понад пів мільйона переглядів. Для Сердюка це був не просто YouTube-хіт, а доказ: українська культура може мати масову аудиторію без знижки на «нішевість».
У цьому його траєкторія близька до Дмитра Самойлюка із Zeely: обидва працюють з увагою аудиторії, але монетизують її по-різному. Zeely продає інструмент для бізнесу, «СЛУХ» — культурну експертизу, пакування сенсів і довіру.
Чому Сердюк — підприємець, а не лише редактор
У медіа легко романтизувати редакційну місію й забути про операційну модель. Сердюк показав інше: культурна журналістика може бути частиною бізнесу, якщо вона працює з брендами, платформами й аудиторними даними. Його девіз у Forbes звучав просто: «Робити все із кайфом». Але за цією фразою — дисципліна продакшену, розуміння ринку та здатність перетворювати український культурний код на продукт.
Читайте також: історію Ксенії Ілюк і LetsData, біографію Анни Белєванцевої з Esper Bionics, більше біографій на Fact Kyiv.
