Анна Белєванцева — операційна директорка Esper Bionics, одного з найамбітніших українських hardware-стартапів. У 2021 році Forbes Ukraine включив її до «30 до 30», зазначивши, що з 2018 року вона розвиває компанію, яка створює роботизовані протези рук.
Не найсильніший протез, а найрозумніший
Esper Bionics обрав складний шлях: не просто механічна рука, а система з хмарною платформою, софтом і логікою навчання користувача. У hardware це означає довші цикли розробки, дорожчі помилки і вищий поріг довіри. Але саме така модель створює бар’єр для конкурентів.
«Доки не вийдеш із зони комфорту, не зрозумієш, на що ти здатний», — девіз Белєванцевої у профілі Forbes.
Ринок США як тест на дорослість
Ще до великої війни команда планувала продажі у США — найскладнішому, але й найціннішому ринку для medtech. Для українського стартапу це не лише питання виторгу. Це сертифікація, клінічні партнерства, підтримка користувачів і репутація. Саме тут операційна роль Белєванцевої стає ключовою: інновація без процесів не масштабується.
Її біографія перегукується з історією Анни Ліссової з Pleso Therapy: обидві працюють у healthtech, але з різними ризиками. Pleso масштабує сервіс і довіру, Esper — фізичний продукт, який має працювати без права на збій.
Чому це кейс Forbes-рівня
Forbes цитував керівного партнера SMKR Андрія Довженка: «Аня системно будує один із найбільш технологічно складних стартапів в Україні». У цій фразі головне слово — «системно». Український бізнес часто продає історію таланту, але hardware потребує іншого: інженерної дисципліни, капіталу, контролю якості й довгої гри.
Esper Bionics потрапив у глобальний фокус після згадок про роботизований протез серед найкращих винаходів Time. Для Белєванцевої це не фінал, а лише вхідний квиток у лігу, де український продукт оцінюють не за походженням, а за здатністю змінити життя користувача.
Читайте також: біографію Маргарити Сівакової, історію LetsData, усі біографії підприємців.
